П'ять кроків, щоб стати кращими батьками

Однією з проблем, яка найбільше непокоїть батьків, є поведінка дітей. Як зробити, щоб вони поводилися добре? Я  відібрала низку порад відомих психологів, педагогів. Пропоную перші п'ять

1. Давайте дітям приклад хорошої поведінки. Ніколи не забувайте: вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. У них відбивається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. У кожній сім'ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а другого - відміняється.

2. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають вони віку дитини. Пояснюйте причину, чому потрібно їх дотримуватися, бо вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.

3. Дозвольте дітям брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, які стосуються їх. Дослухайтеся до їхньої думки. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це допоможе запобігти виявам образи та непослуху з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.

4. Обирайте виховання без паска та крику. Покарання, а поготів несправедливі, не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до себе та інших, провокують агресивність, озлобленість, жорстокість. Відчувши, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти й заспокойтеся. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переведення уваги. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. Хваліть і заохочуйте її за добрі справи.

5.  Погіршення успішності дитини, різка зміна в поведінці - дитина погано спить, дратівлива, у сина або доньки з'являється апатія, якої ви не спостерігали, вони замикаються у собі. Якщо діти перестали розповідати про свої справи, значить, бояться поділитися з вами. Поспілкуйтесь з батьками їхніх друзів - можливо, вони підкажуть, у чому справа. Ви помітили тривожні симптоми в сина чи доньки, зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Не гайте часу.  Інакше може трапитися біда.

Моя дитина погано вчиться - що робити?

Шкільна успішність - це тема, яка зазвичай тримає батьків у напрузі і змушує здригається підчас кожного невдалого повороту. Якщо дитина − не перший учень у класі, це ще можна пережити, але якщо вона навчається відверто слабко, то це вже трагедія. І тоді батьки впадають у відчай, не знаходячи собі місця і страждаючи питаннями: як так сталося? Чому? Де і коли не додивилися? І часто зриваються на дитину: ставлять у приклад навчання успішних однокласників, примушують сидіти за підручниками до глибокої ночі, карають і вводять всілякі заборони. Так і хочеться крикнути - не панікуйте! Не перетворюйте своє життя і життя дитини в домашнє пекло! Тим більше, що ситуацію можна змінити без сварок, конфліктів і потрясінь. Головне - спробувати зрозуміти дитину та запастися терпінням. Шукаємо причину невдач Коли ви вже вирішили допомогти сину чи доньці «підтягти» навчання, перш за все, відмовтеся від якого б не було тиску. Дитині і без того непросто: адже вона чудово усвідомлює, що не виправдовує ваші очікування, і переживає з цього приводу, навіть якщо демонструє показну байдужість або навіть презирство до шкільних справ. Більш того, низька успішність у навчанні − це ще часто й удар по впевненості дитини в собі. Особливо в початковій школі, коли навчанню вона надає найбільше значення. І якщо щось не виходить, або виходить погано, вона починає злитися на себе. А далі все наростає, як сніжний ком: самооцінка знижується, вона перестає вірити в себе і свої сили і не хоче докладати зусиль, вважаючи їх марними. А проблеми з навчанням все ростуть, і дитина розуміє, що впоратися з ними нереально. Легше сховатися, відмовитися від боротьби, зробити вигляд, що її це не цікавить. Для того, щоб допомогти хлопчику або дівчинці у відчаї , яка впала в депресію, вийти з такого оцепеніння, треба, перш за все, зрозуміти причину, з якої не виходить добре вчитися.  У початковій школі їх може бути п'ять:         У дитини недостатньо розвинене мислення, увага і пам'ять, і їй складно засвоювати матеріал в нормальному темпі і обсязі.  Що робити? - Знайти гарного вчителя, який зможе допомогти учневі «підтягтись», більше спілкуватися з дитиною, допомагати з домашніми завданнями (саме допомагати, а не робити їх за дитину), регулярно грати в цікаві ігри на розвиток логічного мислення та пам’яті.                    Дитина була добре підготовлена до школи і на перших порах їй все давалося легко, вільно, граючи. Вона не обтяжувати себе, поки в якийсь момент не втратила контроль над ситуацією, опинившись непідготовленою до сприйняття нового, більш складного матеріалу.  Що робити? - Допоможіть дитині усвідомити, що не все в житті дається так легко, як вона звикла. Відрегулюйте її режим, а потім виділіть для уроків достатньо часу.     Амбіції батьків занадто високі: дитина повинна бути відмінником - і крапка, у крайньому випадку хорошистом. Що робити? - Попрацювати над собою. Спробувати зрозуміти, чому вам так важлива успішність? Як це пов'язано з вашими особистими життєвими успіхами і поразками?        Дитина довгий час хворіла, багато пропустила, відстала від програми і ніяк не може надолужити згаяне.  Що робити? - Взяти додаткові уроки та розслабитися щодо успішності. Одужає, добере згаяне - і наздожене. «Ти обов'язково впораєшся!» Батькам важливо розуміти, що дитина не повинна відповідати їх амбіціям і вважати себе невдахою, якщо вона погано вчиться. Важливо дати дитині зрозуміти, що любов до неї безумовна і аж ніяк не залежить від шкільних оцінок. Приймайте дитину як самостійну особистість, поки ще тендітну. Вона потребує підтримки, розуміння, заохочення та довірчих відносин. І обов'язково вселяйте в неї впевненість у власних силах. Як саме це можна робити? Якомога частіше повторюйте своєму школяру або школярці, що він неодмінно впорається, що у нього все вийде.  І орієнтуйтеся не на результат, а на ті зусилля, які прикладає дитина. Не дається нова тема, наприклад, чи не виходить якесь завдання, але ви бачите, що вона намагається? Підтримайте її. Покажіть, що ви довіряєте їй, вірите в неї. І тоді поступово вона почне долати ті труднощі, які раніше здавалися не по плечу. А якщо дитина буде чути лише догани, не відчуваючи ніякої підтримки, то, швидше за все, інтерес до навчання буде втрачатися, а успішність − падати». Це стосується не тільки молодших школярів, але й підлітків. У середній школі багато хто запускає навчання ще й тому, що перемикаються цілком і повністю на спілкування з однолітками. Спроба зрозуміти себе і своє місце в житті, прагнення навчитися будувати стосунки з оточуючими стають головним завданням для підлітка, все інше часто ігнорується. Про це писала ще Марія Монтессорі. І якщо у нього склалися довірчі відносини з батьками, то вони зможуть зрозуміти один одного і знайти компроміси. А батькам не буде складно переконати своє чадо в тому, що вчитися все-таки треба. Гра фантазії - на користь справі А ще батьки можуть по-справжньому зацікавити дитину предметом. Усім відомо, що будь-яка шкільна наука частіше за все відірвана від життя. Вивчив тему, відповів, якщо запитають, написав контрольну - і через деякий час забув. Добре ще, якщо тема більш або менш цікава, а якщо нудна яка-небудь або занадто складна, то ще стільки неприємностей доставить! А будь-яка тема може бути цікавою і корисною, якщо вона пов'язана з життям і дитині зрозуміло, як вона може використати отримані знання на практиці. Куди більш захоплюючою і цікавою стане математика, якщо дитина буде залучено, наприклад, до складання і розподілу сімейного бюджету.      Вирушаючи у відпустку за кордон, домовтеся, що дитина буде головним експертом по тій країні, куди ви збираєтеся поїхати. А значить, їй необхідно заздалегідь з'ясувати, який там клімат і ландшафт, що являють собою флора і фауна, до складу якої держави входила ця країна в стародавні часи і що відбувається там зараз, яка її культура і традиції і так далі. Це вже історія з географією. Ну, а вже скільки корисних і важливих знань і навичок з біології може з вашою допомогою отримати дитина, відпочиваючи влітку на дачі! Покладіться на свою фантазію і намагайтеся використовувати будь-яку можливість, щоб показати дитині, що знання можуть і повинні бути корисними.

Як вчитися на відмінно і зберегти здоров'я?

Здоров'я дитини багато в чому залежить від того, наскільки успішним і благополучним він себе відчуває. У початковій школі йому дуже важливі його шкільні результати і ставлення батьків до його зусиль. Ось про що варто пам'ятати, якщо ви хочете

, щоб дитина мала бажання йти до школи і відчувала психологічний захист в сім'ї.

Починайте ранок з чогось хорошого - смачного сніданку, приємної розмови. Розповідайте дитині історії про той час, коли ви самі були школярами, як ви збиралися вранці (теж не завжди бадьоро і швидко), чи проводжав вас хтось, чи ні. Постарайтеся не лаятися і не дратуватися, якщо дитина збирається повільно, краще придумайте щось на кшталт конкурсу: хто встигне зібратися за 20 хвилин - отримає приз! Нехай ранок заряджає хорошим настроєм!

Цікавтеся шкільним життям дитини, розпитуйте її про шкільні справи - уроки, перерви, про шкільних друзів і не турбуйтеся, якщо малюк не буде розповідати багато. Це якраз нормально, йому треба навчитися описувати, узагальнювати і виражати в словах свій новий досвід.  Якщо у вчителя є претензії до вашої дитини, не об'єднуйтеся з ним проти малюка ні подумки, ні емоційно. Навіть якщо ваша дитина дійсно нашкодила. З учителем, звичайно, сперечатися не потрібно. Все вислухайте, усвідомте для себе точку зору вчителя, а з дитиною поговоріть вдома. Пам'ятайте, у малюка вдома має бути надійний тил, місце, де він може відпочити душею і набратися сил.  Дуже важливо пояснити дитині (а заодно і гарненько засвоїти це батькам), що не треба боятися помилок, що помилки - це добре! Помилки завжди і всі робили і роблять, і здорово вміти вчитися на помилках, вміти аналізувати причини помилок. Можна частіше повторювати такі крилаті фрази, як «Не помиляється той, хто нічого не робить», «Успіх радує, а помилка вчить», «Розумний не прагне уникати помилок, але прагне їх виправити».

Частіше хваліть дитину і вірте в неї! 

Відзначайте всі її успіхи, навіть найменші. Нехай дитина росте з відчуттям, що все у неї обов'язково вийде, що всі труднощі переборні. Щоб дитина росла успішною і впевненою у собі, важливо, щоб навколо неї звучало багато різноманітної позитивної лексики, а не тільки «молодець» і «добре». «Сьогодні ти повів себе дуже сміливо», «Знаєш, але ж ти зробив такий благородний вчинок», «Дорогий мій, ти так мудро відповів на це питання», «Треба ж, як здорово і швидко ти навчився це робити» - нехай похвали буде багато і різної.  Нехай у житті дитини буде щось цікаве, приємне і захоплююче, що не пов'язане ні зі школою, ні з сім'єю. Прекрасне будь-яке хобі - катання на роликах, ковзанах або лижах, малювання, шахи... Нехай навіть захоплення змінюються - лише б вони були. Заради того, щоб зайнятися своєю власною цікавою справою, дитина навчиться концентруватися і робити уроки набагато швидше. 

Також варто уважно стежити за тим, щоб дитина не була перевантажена заняттями. Ось ознаки, які говорять про те, що навантаження для дитини надмірні: 

У дитини з'явилися нав'язливі рухи (гризе нігті, смикає щось, кусає губи і т.п.) 

Дитина погано спить, погано засинає, прокидається в сльозах. 

Дитина стала плаксивою або виявляє агресію, якої раніше не спостерігалося. 

Дитина хворіє частіше, ніж зазвичай. 
 
Дитина скаржиться на слабкість і головні болі. 

Всі ці симптоми говорять про те, що адаптаційні можливості дитини на межі, що їй складно впоратися з психоемоційним навантаженням, яке на нього покладає школа. 

Навіть дитина, у якої немає інтелектуальних труднощів, може перенапружитися в школі за масою причин: 

Особистий конфлікт з педагогом або шкільним колективом. 

Слабкі навички самоорганізації, які вимагають великих енерговитрат на організацію навчальної діяльності. 

Проблеми з режимом дня і чергуванням навантаження і т.п. 

Якщо батькам не вдається зрозуміти, в чому причина, варто звернутися до фахівців. Педіатр оцінить стан здоров'я дитини, а психолог розбереться в тому, які труднощі виникають у неї в школі. Швидше за все, організуюча допомога та емоційна підтримка допоможуть вирішити проблему. 

Шановні батьки!

          

         З прадавніх часів сім'ю розглядають як необхідну умову людського існування. А необхідною умовою розвитку сім'ї є наявність у ній дитини. Роль сім'ї у суспільстві, за своєю силою, незрівнянна з будь-якими суспільними інститутами.

         Родина - перший мікросвіт, у якому дитина виховується, формується, розвивається, набуває соціальних умінь. Головні природні вихователі дитини - ви, її батьки.

         Хто із Вас не хоче бачити свою дитину розумною та вихованою? Ви докладаєте для цього немало зусиль, проте не завжди шлях формування особистості долається без перешкод через брак психолого - педагогічних знань.

         Як виховати дитину правильно? Як не помилитися? Як не втратити духовний зв'язок із дитиною?

        Ось для того, щоб допомогти Вам знайти відповіді на ці життєво важливі питання, і створений цей куточок для Вас.

         Сподіваюся, що він  стане Вашим добрим порадником і помічником у такій важливій справі - справі виховання справжнього громадянина, людини з щедрою душею і палким люблячим серцем.

     

З   повагою   до   Вас    вчитель  початкових   класів                 Нижньоворітської     школи – інтернату 

Понзель  Тетяна  Михайлівна